Чи чули ви про «Молодіжний рух «Православна Буковина», організований на базі ЧНУ імені Юрія Федьковича студентами різних факультетів? Надіємося, що чули, бо учасники цієї організації активно діють у справах милосердя – добровільної допомоги ближнім, якої так потребують не лише на Буковині , а й по всій Україні і в світі загалом. А наша організація є лише гілкою Всеукраїнського молодіжного руху. Незважаючи на інформаційно забруднений в наш час простір і через це неможливість людини розібратися у своєму справжньому призначенні на землі, є все-таки молодь, яка не байдужа до того, що відбувається навкруги, яка піклується і хвилюється не лише про себе, а про інших, шукаючи шляхи істини і бажання змінити світ на краще. Вона не байдужа до своєї національної приналежності, обов’язків громадянина держави, до віросповідання… а що для людини може бути важливішим, ніж знайти себе у цьому світі, знайти ту гармонію і любов у навколишньому просторі, яка робить людське життя змістовнішим, теплішим, сповненим віри та надії. І, напевне, кожна здорово мисляча людина розуміє, а якщо й ні, по повинна зрозуміти, що на землі ми тимчасові місіонери і що на ній ми тільки вчимося жити. Таке наше призначення в Бога - Творця і Вседержителя, - який створив усі умови для нашого спасіння.. Ні для кого не секрет, що наша земля довгий час терпіла не тільки національні, соціальні, а й релігійні гноблення. Свобода ж совісті тепер розкрила аж заширокі можливості вибору, призвела до крутого перевороту культури, людської волі, поведінки і віри. Невміння вибрати правильний шлях до спасіння з тих чи інших причин (брак спеціальних знань, моральна розбещеність у вихованні тощо) часто призводить людей до страждань. Жаль, звичайно, таких людей, адже й багато із тих, хто вже на правильному шляху (православному) і самі можливо побували у шкурах протестантів, а чи й атеїстів. Але Господь веде! «Він зламано сердних лікує, їхні рани об’язує» і звертається до нас: «Я зроблю тебе мудрим і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити». Тому мета православних організацій, які діють на Україні, виявляється у допомозі духовній, щоб на теренах нашої держави виростали морально здорові покоління тільки хороші, найкращі плоди своєї праці, які сприяли б наближенню до Бога, що в Небі, і до мирного життя на землі. Цього року в січні (25-31) в с. Більче-Золоте, що на Тернопільщині, на базі санаторію відбувся Всеукраїнський православний зимовий молодіжний табір. Традиція проведення таких таборів останнім часом набула популярності, та і недарма! У прекрасне мальовниче село із вражаючими краєвидами та привітними, щирими людьми з’їхалася молодь з усіх куточків України. З’їхались і священики, які протягом усього часу намагалися скріпити нас у дусі, відповісти на численні запитання, посіяти між таборянами зерна добра і правди Христової. А духівником табору був наставник «Молодіжного руху «Православна Буковина» священик Петро Стеблина, який разом зі своєю родиною доклав чимало зусиль, щоб даний табір відбувся на гідному рівні. Оскільки табір проводився на базі санаторію, то учасники мали змогу не тільки поспілкуватися між собою, взяти для себе щось корисне у плані духовного зростання, а й приймати оздоровчі процедури. Але, звичайно, це була неосновна мета, бо спершу треба лікувати душу, тоді і тіло буде здорове. Проводились різноманітні ознайомлювально-просвітницькі заходи та заходи творчого характеру (вечір «Таланти твої, Україно!»). особливо цікавою і дещо інтригуючою була традиційна вже таборова гра «Таємний друг». І це ще не все! За час перебування у Більчі-Золотому відвідали печеру Вертебу, храм Архистратига Михаїла, побували і в сусідів: у Монастирку (храм Воздвиження Хреста Господнього), Кривчі (печера «Кришталева»), Хотині (Хотинська фортеця)… Після тижня спільних молитов всі учасники табору приступили до сповіді, а потім і Святого Причастя у храмі Архистратига Михаїла. Такі табори – прекрасна можливість здобути для себе щось нове і цінне, навчитися змінювати себе й інших, незважаючи ні на що, в кращу сторону, запалювати іскрами своєї любові серця усіх, щоб кожен зміг піти за Господом, бо коли відкриваються наші духовні очі, ми уже не можемо сидіти у темряві, нас тягне до світла. Маємо навчитися дякувати Богові за все, чим він нас щодня обдаровує, і все, чим володіємо, що маємо і знаємо повинні перетворювати на гімн слави своєму Творцю. І ще одне: слід сказати і про морози, які досягали в час проведення табору -34° цельсія, та, незважаючи на них, наші серця не охололи, а зігрілися радістю, теплом і любов’ю. Хочеться подякувати всім тим, хто вніс свою лепту праці і сил в організацію та проведення Всеукраїнського православного зимового молодіжного табору. Нехай Спаситель їхню працю Своєю силою кріпить, А Мати Божа з молитвами Завжди на поміч їм спішить. Оксана Березовська, член «Молодіжного руху «Православна Буковина» Джерело: молодіжний рух «Православна Буковина».
|