Чтобы не видеть вверху этот надоедливый рекламный баннер от UCOZ, регистрируйтесь в системе или входите со своего глобального аккаунта
Меню сайта
Форма входа
Поиск по сайту
Разделы
Мои статьи [81]
Дополнительно
Наш опрос
Що означає для вас Пасха Христова?
Всего ответов: 44
Друзья сайта


Храм Всіх Українських Святих і Львівське молодіжне православне братство

Одигитрия




Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная | Регистрация | Вход
Каталог статей


Главная » Статьи » Мои статьи

«Да любите друг друга…»
«ТОЛЕРАНТНІСТЬ – це мистецтво жити з іншими людьми та з іншими ідеями»
Кофі Аннан

Друга декада листопада – Всесвітній тиждень толерантності

Я – націоналіст! Але націоналіст, який, на відміну від радикальних націоналістів (принаймні вони себе так вважають, але то справжнісінький шовіністичний нацизм - німецькі нацисти у свій час говорили так: «Росіяни повинні померти, щоб жили ми»), не відчуваю негативних почуттів до інших націй, етносів і релігій.

Нещодавно майже з інтервалом у місяць дві газети на першій сторінці надрукували статті про громадян-іноземців, але з різними поглядами. В «Газеті по-українськи» від 7 жовтня («Алла Нітченко народила різнокольорових синів») йдеться про сім’ю із села Количівка, що поблизу Чернігова. Він – індус Нізан, а вона – україночка. Молоде подружжя вирішило пов’язати свою долю з Україною. У родини народилося двоє хлопчиків: один, чорнявий, схожий на татуся, а інший, білястий – на маму.
А в чернігівській «Сіверщині» від 13 листопада на першій шпальті газети вміщено суто ксенофобську публікацію «Расизм: мухи чи слони?» Ці дві публікації – доказ того, як треба в сучасних умовах робити газету і як не треба. Але мова зовсім не про те.

Чи символічно, що так сталося, а, може, випадковість, але коли світ відзначав Міжнародний тиждень толерантності, в поважному часопису Сіверського краю, допоки він ще таким залишається, зроблений передрук із одного сайту публікації, в якій відсутня поглиблена аналітика. Автор статті не зрозуміло чому гнівно обурюється на деяких представників, які висловлюють свою стурбованість зростанням кількості нападів на іноземців тут, у нас – в Україні. Буцімто вони не мають підстав так стверджувати. Ну що ж - це все нехай залишається на совісті самого молодого автора. Можна б, звичайно, не акцентувати увагу на цій статті, якби (о, диво!) головний редактор «Сіверщини» не приділив цьому «шедевру» посилену увагу, що і сприяло вміщенню аж у дві сторінки та ще й цинічною для національних меншин ілюстрацією із застосуванням не менш приперченого і образливого для інших націй прийому - підпису до неї.

Так от. Коли автор вищезазначеного матеріалу з прискіпливим негативізмом ставиться до інших осіб, які мають відношення до захисту іноземців, то це не є обмеженням тільки своєї думки, яку він висловлює, на що має, звичайно, своє право. Але ж абсурдність його невдоволення видно як на долоні. І погодитися з ним, певна річ, не можна, хоч як би цього хотів, бо його «аргументи» ніяк не підтверджуються реальним наповненням життєвого змісту.

…Того літнього вечора юнак, який приїхав із Азербайджану в Чернігів до своєї дівчини (познайомились за допомогою Інтернету) ніяк не думав, що потрапить у біду зовсім на рівному місці. О десятій годині вечора на лавочці, в районі чернігівського Вала, вони сиділи удвох: він і вона… Раптом до азербайджанця підійшло кілька молодих хлопців. Неочікуваний удар в груди від ноги одного сміливця враз звалив південного «гостя» на спину. Миттєва реакція інших молодиків не забарилася…. В результаті – численні травми на тілі, а деякі з них (сам бачив) могли бути небезпечними для життя…

Це – один лише факт! Але автор своїм твердженням і аргументаціями зі своїми націоналістами до цього ставляться зовсім позитивно, тобто відстоюють думку щодо правильності таких дій. І хоча про це у вищезгаданій статті мова саме про цей «інцидент» безпосередньо не йде, та в глибинній трактовці залишається, бо прямо стосується предметної розмови по суті у розрізі питання, яке розглядається.

Автору Сергію Стуку напевно замало тих слів, які висловив директор організації «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» Тухан Едієв стосовно деяких подій з «активізації расистських, неонацистських, а також ксенофобських сил». Автор заперечує те, що заперечувати безглуздо – адже пан Едієв назвав тільки речі своїми іменами, застосовуючи при цьому елементи поважності і особливої ТОЛЕРАНТНОСТІ до титульної нації, серед якої і мешкають громадяни не корінної нації, чиї представники ніяк не хочуть зрозуміти: коли ми – українці - будемо поважати інших, тоді й нас будуть поважати. Дехто каже, мовляв, он у США, хто б не приїхав туди, а розмовляє мовою нації, яка панує в державі. Так, дійсно. От тому, якщо націоналісти зроблять так, аби самі українці в усіх регіонах, і чернігівському – не виняток, заговорять лише українською мовою, тоді нікого з приїжджих не доведеться заставляти розмовляти «по-нашому», бо іноземці самі намагатимуться вивчати мову народу, до якого прибули. А то виходить так: нетутешніх громадян заставляємо жити по наших «законах», а самі не можемо, не вміємо, або не хочемо…

Нещодавно один знайомий із Донецька сказав мені дослівно так: «Якби оці націоналісти так не роздмухували свою ненависть до російської мови, то вже б давно населення з Донецького регіону полюбило б українську мову, а так - саме через шалений і незрозумілий тиск спостерігається останнім часом тенденція до ненависті стосовно української мови». Тобто активна русофобія українських націоналістів, а точніше сказати – неграмотна (стихійно – самопливна й без розуміння діалектичного розвитку) тактика із застосування стратегічних прийомів та способів ведення боротьби за збереження українського (національного) етносу у нинішній час спричиняє зворотній ефект. Це якраз і є те, що називається ксенофобією. З цією точкою зору аж ніяк не погоджуються ті, про кого йдеться мова – радикально-поспішних…. Без урахування обставин, в яких нині перебуває Україна, кроки, до яких вдаються радикально налаштовані патріотичні організації, абсолютно шкодять іміджу нашої держави. Складається враження, що «хтось» вправно керує українськими націоналістами і, безперечно, для свого зиску, а не для зміцнення державності нашої країни.

У публікації «Расизм: мухи чи слони?» йдеться мова про циган, які займаються крадіжками на центральному ринку Чернігова та в деяких селах області, про азербайджанців, що торгують на ринках обласного центру. Кримінальний механізм, для перших, повинен бути задіяний на повну котушку проти проявів протизаконних дій будь-кого, незалежно від того - циган ти чи ні. Азербайджанці (будемо чесні) не заполонили усі ринки – вони торгують в основному на єдиному «своєму» ринку, таким чином упорядкувавши свій бізнес. А що в Україні вже хіба заборонено займатися бізнесом? Схоже, що логіка націоналістів така: ані сам не гам, ні другому не дам.

Їдучи якось по одному із сіл Черкащини тамтешні люди показують мені величезну ділянку чистісінької кукурудзи, яка посаджена вздовж сільської траси, а з іншого боку – теж «така» кукурудза, тільки засмічена бур’яном. «Ото, - вказують мені на ту, чисту, - обробляють німці, а оце – в бур’янах – наша. Аналогічна ситуація трохи далі по селу була з овочами: цибулею, картоплею, вирощуванням яких займаються в’єтнамці… Ну що ж тут поганого, якщо зараз у нас землі стільки, що незаймані десятки, а то й сотні гектар, а обробляти нікому. Але для націоналістів – то погано, бо бач – не по-українськи. Отямтеся панове, ви знаходитесь не в VII-IX сторіччі, коли національне питання дійсно було «пекучим» для кожного українця. Та що там дев’ятнадцяте століття? Вже давайте взагалі в середньовіччя впадемо, адже усі знають, що саме в цю епоху стародавня людина розділяла оточуючий світ на «своїх» і «чужих», на «біле» і «чорне»…

В одного хлопця, який брав участь у побитті молодого юнака із Азербайджану, я запитав: «А щоб якби ти опинився в аналогічній ситуації у тій країні, звідкіля виявилась твоя жертва. Якби ти відчув на собі наслідки такого нападу?», після чого він почав мені роз’яснювати про необхідність чистоти нації. Так, це дійсно проблема, але ж треба враховувати сучасні аспекти людського виміру в планетарному масштабі. А то так і виникає бажання запитати у націоналістів про те, що може їм під силу повернути колесо історії і не допустити татар на терени України? А то ж дивись – як нація змішалась…

А ще, коли ми говоримо про любов до ближнього, то чомусь цю Біблейську «настанову» швидко забувають ті, хто так палко розпинається проти іноземців, зміцнюючи у собі лють, при якій виникає імовірність небезпеки захлинутись тим, від кого ця ненависть вибухає...

Вище я зазначав, що хтось підштовхує національний (націоналістичний) рух до непередбачуваних дій і наслідків. Їм краще було б, якби в Україні запанувала ситуація вогняної ксенофобії, це – коли нетерпиме відношення до інших переконань, поведінки і цінностей перейшла у фазу пік. Україну тоді було б легко обвинуватити у порушенні «Декларації принципів толерантності», яку підписали 16 листопада 1995 року 185 країн, а генеральна конференція ЮНЕСКО затвердила її. Сьогоднішня ситуація навколо нетерпимості до інших національностей порушує принципи толерантності як основних прав і свобод закріплених в інших законних актах і проголошених в міжнародних деклараціях. Базові документи - Загальна декларація прав людини, а також Міжнародний пакт про цивільні і політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права.

В рамках Ради Європи діє Європейська Конвенція про захист прав людини і основних свобод. 12-й протокол Конвенції, який зобов'язує держави, що ратифікували його, гарантувати будь-які права без дискримінації і передбачає механізм покарання у разі невиконання зобов'язань.

Недопущення расизму і расової дискримінації закріплені, перш за все, в Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього, Декларації про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних і мовних меншин.

В історії людства нетерпимість була завжди, вона породжувала війни, релігійні переслідування й ідеологічні протистояння. У повсякденному житті вона виражалася і виражається у фанатизмі, стереотипах, образах, а на державному рівні - у расовій дискримінації, переслідуванні за національною, релігійною ознакою, у порушенні найважливіших демократичних свобод.

То що ж хочуть «наші» праві націоналісти? Невже вони не розуміють, що такими агресивно-ненависницькими діями закупорюють Україну в бутель, яка може в один момент розірватися на частини. Адже тільки толерантне ставлення до інших нацменшин, а не злоба й ненависть, можуть врятувати Україну! Згуртувати українську націю сьогодні можна тільки на сприйнятті інтересів інших націй, представники яких мешкають на теренах нашої країни. Ксенофобія, етноцентризм, расизм – чинники, які несуть зло для нашої багатостраждальної, але гідної України.

Одна мудра людина колись сказала так: «Можна бути терпимим, і при цьому не бути толерантним, але тоді непотрібно дивуватися з того, що і нас будуть лише терпіти, а не любити». Тож давайте не паплюжити отакими статейками типу «Расизм: мухи чи слони?» та непродуманими й безглуздими діями дорогоцінне ймення, яке має назву націоналізм, таке тотожне поняття патріотизмові, а патріотизм, як відомо – священна місія для кожної нації…

Сергій КОРДИК
З публікацією "Расизм: мухи чи слони?" можна ознайомитись тут: http://siver.com.ua/news/2008-11-19-1164

Відповідь Сергія Стука на статтю Сергія Кордика http://vip.val.ua/ua/news/357.html

Джерело матеріалу: http://siver.com.ua/news/2008-11-21-1171

Категория: Мои статьи | Добавил: tinet (30 Сентября 2009)
Просмотров: 1002 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Мини-чат
500
Новые добавления
Файлы:
23 Октября 2010
Как правильно выйти ... (Книги)
24 Августа 2010
Дмитро Степовик. Іст... (Книги)
23 Июня 2010
Молитвенный щит (Молитвы)
23 Июня 2010
Иконы и молитвы в ра... (Молитвы)
Статьи:
04 Декабря 2010
Пост без прикрас (Мои статьи)
04 Декабря 2010
Христианский брак ес... (Мои статьи)
20 Ноября 2010
Как выбирать духовни... (Мои статьи)
11 Ноября 2010
Милостыня должна поп... (Мои статьи)
Сайты:
11 Февраля 2011
Псалтирь (Библия и христианская литература)
11 Февраля 2011
Молитвослов (Молитвы)
02 Декабря 2010
"СЛОВО" - ... (Полезные ссылки)
08 Ноября 2010
Миссионерско-апологе... (Похожие сайты)
В Нежине
Прогноз погоди в Ніжині
Ніжин на мапі світу
Наша кнопка

Смело масштабируйте картинку ;)
Лучше всего наш сайт смотреть через:
Copyright orthodox-nezhin.at.ua © 2020 |