14 січня за новим стилем Православна Церква святкує Обрізання Іісуса Христа. Це свято нагадує історичну подію, що сталася на восьмий день після народження Іісуса, згідно із законом Мойсея. Чому цьому факту приділяється особлива увага? По-перше, таким чином ще раз наголошується, що Бог став справжньою людиною, чоловіком по плоті, а не примарою чи безплотним духом, як вчили єретики. По-друге, обрізання для юдеїв було знаком приналежності до богообраного народу. Тому Пресвята Діва Марія та Йосиф Обручник принесли немовля до храму, як того вимагав закон. Отже, щоб визволити підзаконних, Сам законоположник Господь стає поруч із підзаконними. Бо Христос прийшов не зруйнувати Закон, а виконати його. По-третє, обрізання було прообразом Хрещення, даного людям з пришестям Сина Божого. За християнських часів обрізання тілесне замінило вже обрізання духовне. Про це свідчить апостол Павел, коли говорить, що у Христі ми «обрізані нерукотворним обрізанням, стягненням гріховного тіла плоті, обрізанням Христовим» (Кол. 2,11). Новозавітнє обрізання - хрещення, повинно бути обрізанням наших гріхів і вад. Воно є обрізанням духовним, слідством якого є живе і безперестанне спілкування з Богом. http://orthodoxy.org.ua/
|