Оцінка економічної ситуації в країні Економічна ситуація є джерелом масового невдоволення та соціального напруження в країні. Майже всі (94,2%) опитані характеризують економічну ситуацію як „погану” або „скоріше погану, ніж добру”. Причому однозначно „поганою” економічну ситуацію вважають 59,7% респондентів. „Доброю” або „скоріше доброю, ніж поганою” вважають економічну ситуацію лише 4,1% респондентів. (Не визначилися з відповіддю – 1,7%).
У масовій свідомості домінують песимістичні погляди щодо перспективи поліпшення ситуації. Практично половина (47,9%) опитаних вважає, що криза в Україні ще тільки набирає силу, що економічна ситуація надалі буде погіршуватися. Третина (36,2%) респондентів дотримується думки, що зараз - розпал (пік) кризи, але подальшого погіршення економічної ситуації вже не буде. І тільки 6,6% опитаних впевнені, що криза вже закінчується, а економічна ситуація поступово нормалізується. (Не визначилися з відповіддю – 9,3%).
Попри оптимістичні заяви влади, мало хто сподівається на подолання економічної кризи найближчим часом. Майже половина (45,9%) опитаних висловили думку, що поліпшення економічної ситуації відбудеться лише через кілька років. Чверть (24,0%) респондентів вважають, що кризу вдасться подолати в наступному році. І лише 13,6% опитаних висловили сподівання, що поліпшення відбудеться у поточному році. (Не визначилися з відповіддю – 16,5%).
Такі показники можна вважати критичними для суспільства. Невдоволення, що виникає на ґрунті економічних негараздів може стати каталізатором політизації суспільних настроїв та подальшого загострення політичної ситуації в країні.
Оцінка політичної ситуації
В суспільстві зберігається високий рівень соціального напруження. Половина (53,1%) опитаних оцінюють теперішню політичну ситуацію як „гостру, конфліктну” або як „вибухонебезпечну”. Значна частина (42,5%) респондентів характеризує ситуацію як „напружену”. І лише 1,4% опитаних вважають політичну ситуацію „спокійною, благополучною”. (Ще 3,0% не визначилися з відповіддю).
Теперішній напрямок розвитку подій викликає у громадян активну незгоду. Переважна більшість (83,5%) опитаних вважає: все, що відбувається сьогодні в Україні, йде у неправильному напрямі. Лише 7,8% опитаних схильні думати, що все йде у правильному напрямі. (Не визначилися з відповіддю – 8,7%).
Суспільство все сильніше відчуває потребу у змінах. Більшість (58,1%) опитаних дотримується думки, що українське суспільство зараз найбільше потребує кардинальних змін і, насамперед, - зміни політичного керівництва. Тих, хто вважає, що суспільство сьогодні потребує стабільності, - значно менше (34,9%). (Не визначилися з відповіддю – 7,0%).
У суспільстві склався потужний протестний потенціал. Більше третини (36,4%) опитаних вважають цілком імовірним проведення в їхньому населеному пункті масових акцій протесту (мітингів, демонстрацій) проти падіння рівня життя, на захист соціальних прав. Малоймовірними такі акції вважають 55,1% респондентів. (Не визначилися з відповіддю – 8,5%).
Готовність брати участь у протестних акціях з тою чи іншою впевненістю висловили 26,8% опитаних, а небажання – 65,9%. (Не визначилися з відповіддю – 7,3%).
Виходячи з цих показників, а також враховуючи невтішні економічні прогнози, після нетривалого періоду „затишшя” можна очікувати нової хвилі протестних акцій та страйків.
Оцінка діяльності влади
Президент України. Стабільно низькою залишається оцінка роботи В.Ющенка на посаді Президента України. На сьогодні діяльність В.Ющенка оцінюють „позитивно” або „скоріше позитивно” 7,8% опитаних, а „негативно” або „скоріше негативно” – 90,1%. (У лютому аналогічні показники становили відповідно 7,2 та 89,7%).
Верховна Рада. Роботу Верховної Ради України „позитивно” або „скоріше позитивно” оцінює лише 6,6% опитаних, а тою чи іншою мірою негативно – 89,2%.
Кабінет Міністрів. „Позитивно” або „скоріше позитивно” оцінюють діяльність уряду 12,2% респондентів, а тою чи іншою мірою негативно – 83,6%.
Переважно негативно сприймається діяльність Юлії Тимошенко на посаді Прем'єр-міністра України. Зараз діяльність Ю.Тимошенко „позитивно” або „скоріше позитивно” оцінюють 25,4% респондентів, а тою чи іншою мірою негативно – 70,8%.
Як нормалізувати політичну ситуацію?
У масовій свідомості існують різні точки зору на те, які зараз необхідні заходи для нормалізації політичної ситуації в країні. Найчастіше висловлюється думка про необхідність проведення одночасно позачергових парламентських і президентських виборів (вказали 30,1% опитаних). Крім того, частина респондентів вважає доречним проведення окремо або позачергових президентських, або позачергових парламентських виборів (вказали відповідно 10,5 та 4,4% респондентів). Відтак, на підтримку тих чи інших дострокових виборів виступає майже половина (45,0%) опитаних.
Менш популярною є ідея прийняття нової Конституції (вказали 14,0% респондентів).
Найменше прихильників – створення широкої парламентської коаліції за участю фракцій БЮТ і Партії регіонів. Такий шлях нормалізації політичної ситуації підтримують 9,2% респондентів.
Українські громадяни загалом скептично оцінюють доцільність співробітництва БЮТ та Партії регіонів. Більшість (56,1%) опитаних вважають, що співробітництво Блоку Юлії Тимошенко і Партії регіонів неможливе через розбіжності їхніх політичних позицій. Тільки 23,1% респондентів висловили думку, що БЮТ і Партія регіонів повинні працювати разом, щоби забезпечити єдність і стабільність у країні. (Не визначилися з відповіддю – 20,8%).
Громадська думка переважно критично сприймає заклики окремих політиків змінити Конституцію України задля зміцнення порядку в країні, запобігання політичних криз. Половина (52,0%) опитаних вважає, що зміни в Конституції не поліпшать ситуацію. Вважають за потрібне змінити Конституцію – третина (29,6%) респондентів. (Не визначилися з відповіддю – 18,4%).
В суспільстві немає одностайної думки стосовно доцільності впровадження в Україні двопалатного парламенту. Значна частина (39,4%) опитаних негативно сприймає таку ідею. Підтримують ідею двопалатного парламенту – 22,6% респондентів. Багато кому (20,1%) байдуже, який саме формат матиме український парламент. (Не визначилися з відповіддю – 17,9%).
Зате безумовно негативно громадяни сприймають можливість обрання Президента у парламенті. Переважна більшість (80,6%) опитаних „скоріше негативно” ставиться до того, щоби Президента України обирали депутати Верховної Ради. „Скоріше позитивно” – лише 6,1% респондентів. Висловили байдужість з цього питанні – 8,0% опитаних; ще 5,3% респондентів не визначилися з відповіддю.
Ставлення до провідних політиків
На сьогодні до п’ятірки політиків, які користуються найбільшою довірою громадян, входять В.Янукович, В.Литвин, А.Яценюк, Ю.Тимошенко, В.Кличко. Лідером симпатій є В.Янукович: йому „повністю” або „в основному” довіряють 34,3% опитаних. Тою чи іншою мірою довіряють В.Литвину – 32,1% респондентів, А.Яценюку – 31,9%, Ю.Тимошенко – 29,3%, В.Кличку – 27,5%. Слід відзначити, що В.Янукович лідирує і за кількістю „стійких” симпатиків, які довіряють політику повністю (14,2% опитаних).
Лідерами антипатій є В.Ющенко, Л.Черновецький та Ю.Луценко. В.Ющенку „зовсім не довіряють” або „в основному не довіряють” – 87,4% опитаних, Л.Черновецькому – 86,4%, Ю.Луценку – 79,9%.
Електоральні орієнтації
Як відомо, 1 квітня 2009 р. Верховна Рада призначила чергові президентські вибори на 25 жовтня 2009 р. Президент В.Ющенко оскаржив цю дату в Конституційному суді. Разом з тим, майже половина (41,7%) опитаних вважає, що президентські вибори треба було проводити 25 жовтня. Тільки чверть (24,8%) респондентів висловилися за проведення виборів у січні 2010 р. Щоправда, 26,5% опитаних вказали, що їм байдуже, коли відбудуться вибори. (Іншу думку висловили 4,6% респондентів, ще 4,6% опитаних не визначилися з відповіддю).
Більшість (56,8%) опитаних тою чи іншою мірою позитивно сприймає ідею проведення одночасно позачергових парламентських і президентських виборів. „Однозначно негативно” або „скоріше негативно” ставляться до такої ідеї удвічі менше (27,7%) респондентів. (Не визначилися з відповіддю – 15,5%).
Якби найближчим часом відбувалися вибори до Верховної Ради, то найкращі шанси потрапити до парламенту мали б Партія регіонів, Блок Юлії Тимошенко, КПУ, Блок Литвина та Блок Арсенія Яценюка (умовна назва). Серед усіх опитаних за Партію регіонів готові проголосувати 24,1% респондентів, за Блок Юлії Тимошенко - 16,6%, за Блок Арсенія Яценюка – 12,8%, за КПУ – 4,8%, за Блок Литвина – 3,1%. Певні шанси також мають ВО „Свобода” (2,1%) та Народний союз „Наша Україна” (1,8%). Інші партії мають менше 1% прихильників (у кожному окремому випадку).
Якби найближчим часом відбулися президентські вибори, то за В.Януковича проголосували б 24,8% опитаних, за Ю.Тимошенко – 16,6%, за А.Яценюка – 14,7%, П.Симоненка – 3,7%, за В.Литвина – 3,5%, за В.Ющенка – 2,1%, за О.Тягнибока – 1,3%, за А.Гриценка – 1,1%, за С.Тигіпка – 1,0%. Інші політики мають менше 1% прихильників (у кожному окремому випадку).
Якби до другого туру президентських виборів вийшли Юлія Тимошенко та Віктор Янукович, то кращі шанси перемогти мав би В.Янукович. За нього готові проголосувати 35,0% опитаних, а за Ю.Тимошенко – 29,6%.
Як відомо, Віктор Ющенко заявив про свій намір брати участь у президентських виборах. Переважна більшість (69%) опитаних ставиться до цього рішення негативно. Лише 7,3% респондентів сприйняли заяву В.Ющенка позитивно. Значна частина (21,1%) опитаних вказали, що їм байдуже, чи братиме Ющенко участь у виборах. (Не визначилися з відповіддю – 2,6%).
Переважна більшість (79,7%) опитаних вважає, що у В.Ющенка практично немає шансів бути обраним на другий термін. Частина (14,6%) респондентів оцінює шанси Ющенка як „невеликі”. І лише 2,9% опитаних висловили думку, що у В.Ющенка є „певні” шанси бути обраним на другий термін. (Не визначилися з відповіддю – 2,8%).
