Коли ми читаємо Символ Віри, то бачимо, що Церква є питанням віри. «Вірую в Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву», ці якості відносяться саме до предмету віри.

Слово Церква прийшло до нас з слов’янської мови « церки», а туди з грецької мови «Кіріо ікос», що в перекладі означає «Дім Господній». Але в грецькій мові є ще одне слово «еклессія», що означає певне зібрання людей. Це слово походить від «еккалео» - викликати на бій, виклик, вибір. І той, хто приходить до даного зібрання, той робить певний вибір, робить навіть виклик цьому світові. Це той момент, коли Бог не для всіх помітно кличе до Свого зібрання. І той хто почув даний голос, приходить. Той хто прийшов, стає прихожанином (парафіянином). Цей термін походить від грецького «парикія» («пара» - поза (чимось), і «ік» - дім) - поза домом, або бездомний. Даний термін ввів Ігнатій Богоносець, так він підписував свої послання церквам, як бездомним (тобто не від світу цього). Відчуття Церкви – ми тут бездомні, ми тут не надовго. ( Я не зводжусь до контексту свого земного життя ). І ми тут бездомні не від того, що нам тут погано, а від того, що відчули смак зовсім іншого життя. Життя з Богом, життя у Бозі.

Коли ми говоримо про Церкву Єдину, то маємо на увазі Єдину Главу – Христа. Бо Церква розділена на патріархати, митрополії, і, зрештою, саме християнство розділене на три гілки. Де тут єдність? А єдність - у Христі, навколо Його Чаши. Там, де є Чаша Христова, там є Церква, а де немає - там і Церкви немає.

Якщо Церква Свята, то це значить, що Вона освячена Богом і гріха у ній немає. Коли відбувається гріх у Церкві, то це гріх не Церкви, а гріх проти Церкви. Вона свята, навіть тоді, коли відбуваються неправдиві церковні суди. Наприклад, суд над І. Золотоустим, І. Мазепою, патріархом Філаретом і т. д. (до речі, стосовно питання Мазепи, сама Московська патріархія розділилася у думках: одні говорять, що можливо зняти анафему, інші говорять, що неможливо).

У православному розумінні Соборність Церкви (з грецькою кафолічна) полягає у тому, що в самій Церкві є всі засоби для людського спасіння.

Апостольство Церкви характеризується тим, що вона має преємство і священичу хіротонію від Апостолів, і що Церква повинна проповідувати, вести місіонерську діяльність.

Таким чином, коли ми приходимо до храму, ми приходимо саме у храм (як архітектура), а Церква - це є Тіло Христове, і ми всі через таїнство хрещення, причастя Тіла і Крові Христа, інші таїнства являємося членами (частинками) містичного Тіла Христового.

(В храмі всіх Святих)

(Біля Михайлівського храму)